На щастя, світ улаштовано так, що більшість жінок рано чи пізно мріють стати мамами. Напевно, ви вже чули, що найстарша мама в Україні народила свого первістка в 66 років у результаті третьої спроби ЕКЗ (екстракорпорального запліднення). Сьогодні дівчинка вже вчиться в школі.

При цьому статистика невблаганна: в нашій країні кожна третя-четверта сімейна пара не може зачати дітей природним шляхом. При цьому безплідними вважаються ті пари, які протягом року-двох вели активне статеве життя, не захищаючись, проте так і не змогли завагітніти. Тільки серед своїх знайомих я нарахувала шість таких пар. Кожна сім’я переживає це важко і по-своєму.

Так у чому ж причина?

Які ж причини безпліддя? Як стверджує лікар-гінеколог Харківського обласного центру планування сім’ї Оксана Ольховська, насправді безпліддя завжди стосується і чоловіка, і жінки. Однією з причин безпліддя у чоловіків може бути, по-перше, відсутність достатньої кількості сперматозоїдів або зниження їх активності (під мікроскопом сперматозоїд повинен рухатися вперед до яйцеклітини, а не коливатися або обертатися навколо своєї осі).

Визначити кількість активних сперматозоїдів допоможе нескладний аналіз – спермограма – дослідження сперми, яке допомагає з’ясувати ступінь здатності сперматозоїдів до запліднення яйцеклітини. (Спермограма: є нюанси (дещо про норми і показники). У 70-ті роки вважалося нормою, якщо у чоловіка було більше 70 % активно-рухливих сперматозоїдів. Сьогодні ця цифра знизилася до 25-30 %.

Коли ми з чоловіком зробили першу спермограму, то пережили шок: активно-рухливих сперматозоїдів було всього 16 %, а це означало, що вірогідність зачаття у природному циклі у нас була неймовірно мала. Крім того, з’ясувалося, що у нас ще й так звана імунологічна форма несумісності, тобто мій організм з тих чи інших причин не сприймав сперму чоловіка, виробляючи специфічні антитіла. Тобто сперматозоїди, потрапляючи в мій організм, просто гинули, не встигаючи дістатися яйцеклітини і розчинити її оболонку.

Якщо ж зі спермограмою все гаразд, то основна мета обстеження жінки повинна полягати, по-перше, в тому, щоб простежити всі етапи дозрівання, формування та виходу яйцеклітини, готової до запліднення. Найпростіший спосіб відстежити процес дозрівання домінантного фолікула (тобто найбільшого фолікула з однією яйцеклітиною, яка повинна запліднитися) – це УЗД (ультразвукове дослідження). Найчастіше його проводять відразу після місячних (приблизно на 5-6-й день), а далі через 2-3 дні до середини циклу (доки не пройде овуляція і не утвориться так зване жовте тіло).

Несвоєчасність і неповноцінність дозрівання домінантного фолікула, а також неможливість його виходу з яєчника (наприклад, через запалення жіночих статевих органів, ендокринних захворювань тощо) є ще однією причиною безпліддя. Полікістоз яєчників, як і киста жовтого тіла, сьогодні у жінок спостерігаються досить часто, однак успішно лікуються.

А маткові труби?

Дозріла яйцеклітина виходить із яєчника і засмоктується волосками маткових (фаллопієвих) труб, чекаючи там сперматозоїда. У цей час яйцеклітина здатна до запліднення всього 24 години, тому дуже важливо синхронізувати зустріч сперматозоїда з яйцеклітиною.

Якщо ж труби непрохідні (наприклад, в них є спайки), то зрозуміло, що між яйцеклітиною і сперматозоїдом виникає перешкода, яка також робить запліднення неможливим. Для визначення прохідності труб сьогодні застосовують, як один із методів, гістеросальпінгографію. Її суть полягає в тому, що в порожнину матки вводиться контрастна речовина, і під контролем рентгену перевіряється рух контрасту матковими трубами. Якщо ж труби виявляться непрохідними, прибрати спайки дозволяє метод гістероскопії. В організм жінки під загальним наркозом лікарі вводять мініатюрні інструменти, якими і видаляють маткові перепони.

І все ж доводиться констатувати, що сьогодні в Україні залишається багато пар, у яких не завжди вдається чітко з’ясувати причину безпліддя.

Якщо пара вже кілька разів робила інсемінації (коли сперму чоловіка вводять безпосередньо в матку) і вони виявилися безрезультатними, то часто лікарі радять звернутися до ЕКЗ.

Що таке ЕКЗ?

Процедура ЕКЗ (екстракорпорального запліднення) полягає в тому, що запліднення відбувається поза організмом жінки (у пробірці). Далі ембріон переноситься в порожнину матки. Вперше метод ЕКЗ застосували в медичній практиці ще в 1978 році. З того часу він дозволяє відчути радість батьківства і материнства парам, які не змогли зачати дитину через проблеми з матковими трубами (наприклад, з їх відсутністю), овуляцією, поганою спермограмою, а також жінкам у віці після 45-ти років.

Довгий і короткий протоколи

Існують різні протоколи проведення програми ЕКЗ. Найчастіше використовують так званий довгий протокол. Між 19-м і 23-м днем циклу жінці вводиться препарат, який готує організм до гормональної стимуляції. Через деякий час проводять стимуляцію фолікулів за допомогою препаратів, які сприяють їх дозріванню. Це відбувається під ультразвуковим і гормональним контролем. Коли фолікули (переважно їх більше 5-ти) доростають до певного розміру (приблизно 19 мм і більше), проводиться пункція (забір яйцеклітини). Ця процедура займає кілька годин і не вимагає перебування в стаціонарі. Відразу після пункції проводять запліднення отриманих яйцеклітин. Через кілька днів ембріони (переважно від 1-го до 3-х) переносять в матку, де вони повинні прикріпитися до ендометрію. Через два тижні жінка здає аналіз на вагітність.

Ефективність такого запліднення в світі сягає 40 %, а в Україні вона становить близько 20-30 %. Важливо, що ця статистика практично відповідає природним показниками. Тобто і в звичайних циклах не кожна жінка вагітніє з першої спроби, а для цього потрібно три-чотири місяці або більше.

Коли рекомендують ЕКЗ?

Штучне запліднення рекомендують парам, у яких є такі проблеми, як:

– непрохідність маткових труб або їх відсутність;

– недостатня кількість сперматозоїдів в еякуляті чоловіка;

– імунологічна несумісність сімейної пари;

– невиліковний ендометріоз;

– коли після повного обстеження пари так і не вдається визначити причину безпліддя.

Де в Україні роблять ЕКЗ?

Сьогодні в Україні вже чимало клінік, де проводять екстракорпоральне запліднення: у Києві це такі медичні центри, як «Адоніс», «Інститут планування сім’ї», «Ісіда», «Мати й дитя», «Надія», «Родинне джерело» та інші. У Харкові – «Art-Клініка репродуктивної медицини», «ДРТ-клініка репродуктивної медицини», «Імплант» (Клініка репродуктивної медицини ім. В. І. Грищенка), «Клініка професора А. М. Феськова», «Український науково-практичний центр акушерства і гінекології медичного університету» та інші. У Львові – «Боголюби», «Інтерсоно», «Клініка професора С. Хміля». В Одесі – «Лада», «IVF-clinic»; у Дніпрі – «Генезис» та інші.

Скільки ж сьогодні коштує екстракорпоральне запліднення?

Вартість процедури в Україні в середньому коливається від $ 2-2,5 тисяч (приблизно від 60 тисяч гривень і більше). У прайсах деяких клінік можна знайти ціну від 35 тисяч гривень. Однак зауважте, що ця ціна часто не включає вартості ліків, які складають основну лінію витрат. Вартість ЕКЗ залежить від рівня клініки та багатьох інших факторів.

Існують різні програми ЕКЗ: наприклад, так звана «Стандартна програма» (стандартний набір процедур і ліків), «Оптимальна програма» (що включає, наприклад, ІКСІ, допоміжний хетчінг, бластіційне культивування, «Інтенсивна програма» (з більш великим комплектом медикаментів), програми з кріо-протоколами, із використанням донорської сперми або ооцитів (яйцеклітин) тощо.

Також сьогодні багато клінік вже почали практикувати так зване економне ЕКЗ. Його вартість становить приблизно $ 1 тисячу. Жінці не роблять стимуляцію яєчників, а забирають і запліднюють одну яйцеклітину в звичайному циклі. Від того, що вона буде одна, а також від її якості і шанси вдалого прикріплення майбутнього ембріона значно зменшуються.

До речі, моя друга спроба ЕКЗ була якраз у природному циклі. І лікарка мене попереджала, що шанси завагітніти особисто в моєму випадку зовсім невеликі, всього 5 %. Проте я вирішила все ж таки спробувати і такий метод ЕКЗ: заощадила половину вартості стандартного ЕКЗ (в такому випадку не потрібні стимулюючі медпрепарати), яйцеклітина виявилася середньої якості, ембріон не прижився.(ЭКО в естественном цикле: моя история).

Чи можна в Україні ЕКЗ зробити безкоштовно?

Мало хто знає, що в Україні існують так звані квоти штучного запліднення, які прив’язані до певних клінік (тобто деякі протоколи ЕКЗ можуть проводиться за бюджетні кошти). Так, у нашій країні вже понад 80 клінік, в яких проводять штучне запліднення, при цьому квоти виділяються лише кільком державним установам. Це Прикарпатський центр репродукції людини МОЗ України (Івано-Франківськ), Київський державний інститут репродуктології НМАПО імені П. Л. Шупика, Український науково-практичний центр акушерства, гінекології та репродуктології Харківського національного медичного університету (Харків), відділення репродуктивної медицини Центру реконструктивної та відновної медицини (Університетська клініка) Одеського національного медичного університету (Одеса) та ін.

Тим, хто хоче потрапити в програму безкоштовної спроби ЕКЗ, насамперед потрібно звернутися за консультацією в регіональні центри планування сім’ї, де лікарі допоможуть зібрати всі необхідні документи і відправлять їх у міністерство.

Хто може розраховувати на безкоштовну спробу ЕКЗ?

У першу чергу жінки від 19-ти до 40-ка років, у яких відмінно працюють яєчники, немає ендокринних захворювань, але маткові труби абсолютно непрохідні або взагалі відсутні, наприклад, після видалення позаматкової вагітності.

Щоб подати документи, необхідно і чоловікові, і дружині здати всі необхідні аналізи, а жінка повинна також підтвердити, що у неї повна непрохідність маткових труб або що їх взагалі немає.

Зібрані документи спочатку потрапляють в Міське управління охорони здоров’я, потім до Міністерства охорони здоров’я, де комісія, що засідає двічі на рік, видає висновок щодо кожної окремої жінки.

При цьому слід визнати, що такі програми мають суттєві затримки у державному фінансуванні, а тому, щоб точніше все з’ясувати, відвідайте свого лікаря, який направить вас до репродуктолога. Останній призначить лікування і дасть направлення на комісію.

У будь-якому випадку витрати чималі …

Отже, якщо середня вартість штучного запліднення сьогодні становить близько $ 2,5 тисяч, то «субсидія» на цю процедуру виділяється щорічно тільки для 500-700 українських сімей. Погодьтеся, що для нашої країни ці цифри мізерні.

І хоча в Україні вартість ЕКЗ набагато нижча, ніж у Європі або США, але й прибуток співвітчизників, на жаль, залишається несумісним із європейськими зарплатами.

У багатьох європейських країнах страхова медицина повністю покриває витрати на ЕКЗ (принаймні на одну спробу), а якщо потрібно кілька спроб (що буває досить часто), то витрати компенсуються державою частково. В Ізраїлі, наприклад, є можливість і першу, і другу дитину зачати за допомогою ЕКЗ безкоштовно. При цьому кількість спроб ЕКЗ не обмежена.

Чим відрізняються діти з пробірки?

Це питання цікавить практично всіх, хто хоч щось чув про ЕКЗ. Так ось, діти «з пробірки» абсолютно нічим не відрізняються від дітей, зачатих природним шляхом! Це звичайні діти. Хоча мені не раз доводилося чути, що нібито діти з пробірки народжуються з великою кількістю хвороб, відстають у розвитку, мають багато відхилень. Поширення такої інформації не просто дивує, а насторожує, оскільки, по-перше, вона не відповідає дійсності, а по-друге, зупиняє на шляху до очікуваного батьківства багато пар.

Діти з пробірки – це звичайні бажані й довгоочікувані діти! До речі, перша така дитина – Луїза Браун, якій зараз більше 35-ти років, народила абсолютно здорового малюка звичайним шляхом. А перша україночка «з пробірки» – харків’янка Катя – вже давно відсвяткувала своє 25-річчя. До речі, Харків став першим містом в Україні, де почали використовувати технологію запліднення ін-вітро (буквально в перекладі означає «за склом»).

У сучасному світі живе вже декілька мільйонів людей «із пробірки» і ця цифра стрімко зростає.

Серед моїх знайомих є сімейна пара, у якої підростає 10-річна дівчинка Соня – малюк «із пробірки».  Її мама Оленка робила ЕКЗ в Дніпропетровську і завагітніла з першого разу. Але коли таким чином вирішила завагітніти вдруге, спроба виявилася невдалою.

Ще одні знайомі спочатку усиновили дитинку, а через кілька років за допомогою допоміжних репродуктивних технологій народили двійнят.

Ще одна сімейна пара зважилася на ЕКЗ, коли майбутній мамі вже було за 45-ть. А під час третього протоколу,коли їй було вже 47, чоловік її залишив і пішов до коханки. Та не хвилюйтеся, сьогодні сім’я знову повна і щаслива: через рік горе-чоловік повернувся, коли дізнався про народження сина.

Отже, екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ) сьогодні коштує досить дорого! Для когось це може бути просто дорого, для когось надзвичайно дорого, адже сума вимірюється десятками тисяч гривень. Проте… як казала моя бабуся: «Найкращі інвестиції – у знання і дітей!» Адже щастя не зводиться до володіння грошима, воно полягає в радості звершень!

В Інтернеті існує безліч форумів, на яких схвильовані жінки обговорюють різні питання, пов’язані зі штучним заплідненням. Звичайно, вистачає і розчарованих, і роздратованих висловлювань. Але все змінюється, коли знайомишся з численними life stories, які закінчилися таки довгоочікуваним щастям – народженням малюка! Попри всі негаразди, погані аналізи і вироки лікарів!

Дітей вам від Бога, дорогі мої читачі!

Підписуйтеся і дізнавайтеся про нові матеріали першими!

#эко #екз #дитиназпробірки #якзавагітніти #безпліддя #інсемінація

#вагітність #лапароскопія #запліднення #яйцеклітина #спермограма

#сперматозоїд #спермограмма #бесплодие #инсеминация #овуляция,

#яйцеклетка #протокол #яйцеклітина #оплодотворение