У кожній людині природою закладена здатність знаходити в собі сили, щоб впоратися з несприятливими ситуаціями. Психологи запевняють, що у дітей більше можливостей впорається зі стресом, ніж у дорослих. Саме тому батькам не завжди доцільно захищати дитину від життєвих труднощів. Найправильніше і найкорисніше, що ми можемо зробити для наших дітей, – це навчити їх позитивно сприймати будь-які негаразди і не сумувати за жодних обставин. А точніше – ми можемо виховати оптиміста.
Важкі для сім’ї періоди відбиваються на всіх її членах. Життя нерідко підносить сюрпризи, від яких часом навіть дорослий опускає руки. Як же навчити дитину справлятися з негараздами і долати життєві труднощі з посмішкою?
Свої поради для наших читачів запропонувала психолог Ірина Ткаченко.
Оптимізм – це позитивний погляд на світ і те, що відбувається довкола нас. Незалежно від ситуації, оптиміст йде вперед, не зупиняючись і не зациклюючись на проблемах. Так, наприклад, пояснює це професор Гарвардського університету, психіатр Роберт Брукс: «Оптиміст не спадає в депресію від тієї чи іншої проблеми, а спочатку аналізує ситуацію, а потім діє. Він вміє вирішувати проблеми і робити висновки»http://maxima-library.org/knigi/genre/b/439427?format=read.
Якщо в родині заведено ділитися труднощами і обговорювати щоденні проблеми, то тим самим батьки дають дитині зрозуміти, що проблеми і втрати, так само як надбання і досягнення, – це обов’язкова частина життя. Такий підхід показує дітям, що труднощі треба сприймати, а значить і долати їх спокійноhttps://myecobaby.com.ua/chudo-rjadom/.
Ось кілька порад, які допоможуть батькам навчити дітей оптимізму.
Важливо жити в реальному світі
Дитина повинна жити в реальному світі, з його труднощами, поганими і хорошими новинами, добрими і поганими людьми тощо.
Не слід залишати негатив за межами дитячої кімнати. Діти дуже чутливі до настрою батьків. Як би майстерно останні не маскували свої переживання, обдурити малюка навряд чи вдасться. Відчуваючи батьківські почуття, дитина занурюється в них і фантазує, малюючи в своїй уяві негативні картини того, що може статися з сім’єю. Часом ці фантазії набагато страшніші, ніж ситуація в дійсності. Ось чому психологи рекомендують розповісти про проблему і, найголовніше, про те, як батьки збираються її вирішувати. Варто згадати також про наслідки, яких можна очікувати, і про способи звести негативні наслідки до мінімуму.
Важливо навчити дітей розв’язувати проблеми
Часто батьки переконані, що діти не можуть самі вирішувати проблеми, тому намагаються всіляко в цьому допомогти. Однак, не навчившись самостійно справлятися з труднощами, дитина не розвивається. Діти повинні відчути впевненість в собі і в тому, що будь-які негаразди їм по плечу. Це важливий етап формування оптимізму.
Саме тому так важливо дозволяти дітям помилятися і вирішувати свої проблеми самостійно. Батьківське втручання потрібне тільки в тому випадку, якщо ситуація вийшла за рамки допустимого. Наприклад, не варто кидатися на амбразуру, якщо дитина скаржиться на те, що її ображає однокласник. Захищаючи себе, дитина вчиться відстоювати власну гідність. Але якщо сина або дочку в школі почали ганьбити, батькам слід втрутитися якомога швидше.
Якщо дитина просить поради в складній ситуації, слід вислухати її і сказати приблизно таке: «Ситуація непроста. Що робитимеш?» Вона побачить, що батьки ставляться до її проблеми серйозно і в той же час надають можливість діяти самостійно.
Особливо дітям подобається брати участь у вирішенні дорослих проблем. Варто всіляко залучати їх до цього, вчити, погоджуватися або спростовувати їх думку, дякувати за висловлену точку зору і участь. Важливо підбадьорювати дитину, акцентувати увагу на її сильних сторонах і здібностях. Наступним батьківським кроком має стати вираження довіри: «Ти впораєшся з ситуацією, я впевнена (-ий) в цьому. Якщо виникнуть труднощі, скажи, я допоможу!»
Одна зі сфер, до якої слід залучати дитину, – фінансова. Дитина повинна обов’язково брати участь в обговоренні сімейного бюджету і запропонувати свої шляхи скорочення витрат. Так батьки вб’ють одразу двох зайців: покажуть малюкові, як важливо їм його думка, і знизять кількість капризів у магазині (в тому числі у відділі іграшок). Школярі можуть економити на харчуванні в школі, беручи сніданки з дому. При цьому слід обговорити з дитиною, чим би вона хотіла перекушувати на перерві.
Позитивний список
У щоденній метушні ми часто забуваємо про те добре і гарне, що є в нашому житті і за що ми можемо бути вдячні. Непогано скласти з дитиною такий список і періодично перечитувати його, можливо, час від часу доповнюючи. У складних ситуаціях списки, де описуються наші можливості і здібності, можуть відчутно допомогти.
Контроль над емоціями
Найшкідливіша емоція, яку краще не показувати дитині, – паніка. Підпадаючи під її владу, людина не здатна раціонально мислити і адекватно діяти. Зрозумівши батьківські почуття, дитина мимоволі теж виявляється в полоні паніки, втрачаючи сили діяти.
Соціальні зв’язки
Сумувати ніколи тим, у кого багато друзів та інтересів. Дитина, захоплена своєю справою, яка цілком її поглинає, не буде переживати через невелику невдачу. Відвідуючи секцію або гурток, діти відчувають взаємну підтримку і почуття спільності з оточуючими. Дуже важливо, щоб батьки говорили про почуття, які відчуває дитина. Але, мабуть, ще важливіше пояснити чаду, що в першу чергу потрібно звертати увагу на почуття іншої людини. Саме ці навички допоможуть дитині встановлювати взаємини і близькі зв’язки з людьми.
Усе пізнається в порівнянні
Переживаючи й долаючи проблеми і негаразди, людина краще пізнає себе і свої можливості. Саме тому завдання батьків якраз і полягає в тому, щоб показати дитині, що в будь-якій, навіть дуже неприємній ситуації слід не втрачати надії, не впадати в депресію, а йти вперед – і діяти. Не було б відчуття щастя, якби людина не переживала в житті негативних хвилин.
Батькам під силу якомога частіше хвалити дитину за прийняті нею самостійні рішення. Тоді їм можна буде не боятися, що труднощі зможуть збити їх уже доросле маля з життєвого шляху.
Допомога доречна завжди!
Іноді ситуація виходить з-під контролю і важкий період затягується. Це відразу помітно, якщо в дитини спостерігається поганий сон, часті перепади настрою, втрата апетиту. Дитина всіляко уникає спілкування з однолітками і рідними. Значить, прийшов час звернутися по допомогу до професіоналів, наприклад, шкільного чи сімейного психолога.
Будьте здорові!
